Камертон

В нього свобода - перший закон,
Падали квіти на нього з вікон,
Блідо-рожеві мої пелюстки
Краяли серце йому на шматки...
Він через грати своїх заборон
Хоче до мене, до моїх вікон,
Кольором ночі і білим вином...
І камертон моїх долонь до його скронь...

Приспів:
І в душі немов востаннє
Ніжність забринить...
Він попросить безнадійно:
Зупинися, мить!
Кольором ночі і білим вином...
І камертон моїх долонь |
До його скронь...      | (2)

Може, я - та, кого він так шукав,
Про яку всім так уважно мовчав,
Кольором ночі і білим вином...
І камертон моїх долонь до його скронь...
На ту саму вулицю поміж вітрин
Прийде він знову, як завжди, один
Ставити пастки, а там - пелюстки,
Що краяли серце йому на шматки...

Приспів. (2)

Голос за кадром: "Стоп! Знято!"
Христина: "Ні... Я не можу грати таку роль."

Поділитись сторінкою: