| |
Приспів:
Ти знову сядеш біля свого вікна, |
Місяць мовчки намалює тінь, |
Сльози змиють твої почуття, |
Хтось за дверима знову, та не він... | (2)
Стіни кричать, вони бачили сльози,
Твої падали важкі на скло,
Зіграють останні акорди,
Ти ставиш на чорне завжди...
І знову-знову сама ти плачеш біля вікна,
Та не стукає він вже у двері твої,
Тобі хочеться тепла...
Приспів.
Та у тебе залишились неспалені мости,
Ночами блукаєш, до нього хочеться в сни...
Ти не вірила в любов, сама її погасила,
Засинаєш одна з думками, що наробила...
Не тримала, не вірила, силуети тепер в думках
Ти не знаєш, як втримати, куди йти, кому вірити...
Сльози капають по щоках твоїх...
Але бігти назад, бігти назад не потрібно,
Залиш це за плечима і закритими очима,
Відпускай!..
Приспів.
Але бігти назад, бігти назад не потрібно,
Залиш це за плечима і закритими очима,
Відпускай!.. Поділитись сторінкою: 
| |
