Квітнуть чорні квіти

Кришталевий замок
Просто змило за ніч,
Ніби вежу із піска...
Кришталевий замок
Не зустрів світанок,
Час безжальний, мов вода,
Залишив на пам'ять
Лиш глибокі рани
Та уламки кришталя...
І від порожнечі
Не рятує втеча...
Чому залишився я?.. Я... Я...

Кришталевий замок
Розчинився за ніч
І позбавив світлих мрій...
Пустка вкрила ранок,
Пустка на сніданок,
Ходиш, ніби сам не свій...
Квітнуть чорні квіти,
Що сльозами вмиті...
Час безжальний, мов вода,
Змиє нас з тобою,
Вкутавши пітьмою,
Що ж пітьма така пуста?..

Тисячі уламків
Кришталевих замків
Загубилися в пісках...
Квітнуть чорні квіти,
Морем сліз умиті,
Свіжа кров на пелюстках...
Чорна пустка в серці,
Хтось чекає смерті,
Щоб спинити біль свою...
А життя триває і будує далі
Нові замки з кришталю...

Поділитись сторінкою: