|
Повертав додому янгол
З білими крильми.
Він один летів, немовби
Лебідь, над людьми.
Над долиною, над гаєм.
Він їх так любив...
Вчора у бою запеклім
Він життя згубив...
Світло-сірим, тихим-тихим
Небом поспіша.
І, розхристана на вітрі,
Не болить душа...
Буйним вітром неспокійним
Підганяє даль.
Терпнуть невагомі крила,
А в очах - печаль...
Приспів:
Заплакані очі небес
До тебе звертаються, Боже.
І вечір у сутінках весь,
І місяць світити не може.
Заплакані очі небес
До тебе звертаються, Боже.
І вечір у сутінках весь...
Тихо в'ється знизу річка,
Джерело бринить,
Сонце в хмарі заховалось.
Глянуло на мить:
Янгол білий пролітає
Лебедем ясним,
Сумно крила розгортає
В тиші вишини.
Підлітає він додому,
Де життя пройшло,
Повертається назавжди
У своє село...
Може, це лише початок
Вічного життя?
І нема, немає смерті,
Як і забуття?..
Приспів. Поділитись сторінкою:
| |