|
Стежиною потаємною
З'явилася, не чекав,
І сіре все стало фарбами,
Я бачив інше, тебе не знав,
А ти прийшла, принесла весну,
Твоя весна стелила квіти рясно,
Ти - джерело серед пустелі,
Ти поле квітів, де стояли скелі.
Приспів:
Чи мала право ти вриватися в життя?
Але за те я вдячний, що прогнала забуття!
Я очі знов відкрив, побачив кольори,
І де ж була ти, мила, до цієї, до пори?..
Я ніби спав, не було снів,
Я бачив світ, не жив у ньому,
Був поруч хтось, не знайомий,
Світило світло, та воно холодне,
А у твоїх обіймах мені тепло,
А твоя тиша - чарівна мелодія,
Часу немає, не існує,
Блаженний я тебе цілую!
Приспів.
Зірок багато, має всесвіт,
Не бачив жодної для себе,
Що не моє, то просто безлад,
Сумне, зовсім порожнє небо!
Чому пустим, він був для мене?
А ти така, за все яскрава,
Бо в ньому я тебе не бачив,
І ти себе, мені подарувала!
Приспів. Поділитись сторінкою:
| |