Батьку

Край дороги клени і стрункі тополі,
Їду я додому, до свого села,
Там мене чекає батько на порозі,
У святкове вбралась яблуня рясна.
Як мене побачить, радо посміхнеться
І на зустріч вийде стріти до воріт.
Здрастуй, рідний батьку! Як тобі живеться?
Яблуня на скроні кине білий цвіт...

Приспів:
А у батька погляд сивий, як туман,
На чолі доріжки від душевних ран,
І на скроні срібло вже давно лягло, -
Мудрості і спраги чисте джерело.
А у батька серце повне доброти,
У його обіймах море теплоти,
Світлі і пречисті мрії і думки!..
Яблуневим цвітом в даль летять роки...

Я погляну в вічі, стомлені роками,
Невимовна туга в серці защемить,
Попливе розмова тиха поміж нами,
Смуток огортає, час не зупинить...
Яблуня  квітує, як колись в дитинстві,
Мами пісню чую в шелесті квіток,
Що бентежать знову сни мої барвисті,
А криниця батька – то життя ковток...

Приспів.

Поділитись сторінкою: