|
Коли доля кидає непрохані трабли,
Ти пливеш поміж них, ти неначе кораблик,
І вирулюєш десь з неозначених меж.
Ти віриш мені? Я тобі — теж!
Ти мені віриш? Я, я тобі - теж!..
Ти мені віриш? Я, я тобі - теж!..
Кораблі позабуті дрейфують навколо,
Ти обрав серед них несподіване коло,
І до Сонця пливеш із багаття пожеж.
Ти віриш мені? Я тобі — теж!
Ти мені віриш? Я, я тобі - теж!..
Ти мені віриш? Я, я тобі - теж!..
Так болить і пече, як розрита могила,
Зупинити зухвальців не можу, несила,
У житті наступив несподіваний треш..
Віриш мені? Я тобі — теж!..
Ти мені віриш? Я, я тобі - теж!..
Ти мені віриш? Я, я тобі - теж!..
Уявлю автомат, аж сверблять за ним пальці,
І ні кроку назад, не чекайте — не здамся!
Виганятиму безлад, мені це не вперш!..
Ти віриш мені? Я тобі - теж!..
Ти мені віриш? Я, я тобі - теж!..
Ти мені віриш? Я, я тобі - теж!..
У житті наступив несподіваний треш,
Ти віриш мені? Я тобі - теж!..
Ти мені віриш? Я, я тобі - теж!..
Ти мені віриш? Я, я тобі - теж!.. Поділитись сторінкою:
| |