Не на шовкових пелюшках

Не на шовкових пелюшках,
Не у величному палаці —
В хатині бідній він родивсь    |
Серед неволі, тьми і праці...  | (2)

Нещасна мати сповила
Його малого й зажурилась,
І цілу ніченьку вона           |
Над сином-кріпаком молилась... | (2)

І виріс він, і кобзу взяв,
І струн її торкнувсь рукою —
І пісня дивна полилась,        |
Сповита вічною журбою...       | (2)

В тій пісні людям він співав
Про щастя, про добро, про волю!
Будив від сну, пророкував      |
Їм вищу і найкращу долю!       | (2)

Умер співець, але живуть
В серцях людей слова безсмертні!
І тихо по Вкраїні всій         |
Звучать його пісні славетні!   | (2)

Поділитись сторінкою: