Любов

Тобі, що змінила назавжди мій світ,
Тобі, що не може піти з голови,
Для тебе, чий погляд затьмарює сонце,
І може розтопити лід,
Я ладен у небо злетіти стрілою,
Я ладен у прірву - аби ж із тобою!
Хай що там будуть казати у слід,
Байдуже це мені!..

Приспів:
Та я повторюю знову і знову:
В твоєму полоні я бути готовий!
Немає куди піти від тої самоти...
І кольору неба твої сині очі
Забути би треба, та знову щоночі
Пульсує в скронях кров,
Здається це любов...

Тобі, що буваєш мрійлива й сумна,
Та завжди чарівна, мов ніч весняна,
Збирався сказати тисячі слів,
Але врешті-решт зрозумів:
Немає у серці твоїм почуттів,
Твій човен пливе до чужих берегів,
Тобі я відкритись завжди хотів,
Але так і не зумів...

Приспів.

Та може колись о весняній порі
Зустрінемось раптом і десь солов'ї
Співатимуть пісню, а ми без розмов
Нарешті відчуєм, що час цей прийшов...
А потім ти скажеш: хотіла знайти
Всі зорі на небі, весь світ обійти,
Аж раптом прокинувся в повній пітьмі -
Наснилося це мені...

Приспів.

Поділитись сторінкою: