Очі

Закохана у очі, щасливі і п'янкі,
Вони неначе ваблять, я бачу їх у сні.
І посмішка чутлива, а іноді сумна,
Від неї розквітає у серденьку весна.
Твої слова спокійні підтримують завжди,
Вони такі потрібні, рятують від біди!..
А руки, які ніжні і доторки твої,
Обійми незабутні і рідні, як свої!

Вуста шукали вихід приємним почуттям,
Давали вільні дії і нашим ми тілам.
Почути хочу шепіт той, юний, як колись,
Чомусь з роками тане, зникає він кудись.
Ходу твою впізнаю із тисячі людей,
Бо ти - мій кущ калини, а я - твій соловей.
В очах прозоро-синіх тонула я не раз,
Розповідаю зараз я все це без прикрас.

Поділитись сторінкою: