Зима двадцять другого року

Зима двадцять другого року,
Не ждав свинопаса мій край.
На древній Хрещатик наскоком
Повів вузькооких бабай.
На площі гостомельській сонно
Лежить обгорілий бурят.
Розплесканий танком проворним
Обняв балалайку солдат.

Приспів:
Знає Тула, знають Волга і Алтай
Як наярював частушки балалай.
Вихор танцю і бухаричка худа...
Ех, да буде балалайщику звізда!

Легенько, натхненно і сміло
Солдатський цей вальс прозвучав.
Зішкріб запчастини ліпило,
В мішок балалая поклав.
Як ніби сам Штраус щасливо
Роялеву кришку підняв,
А воїн російський на пиво
Шматок України обняв.

Приспів.

Над містом заграва погасла,
Плив вальс із останків вогню.
Бурятина смажена в маслі
Попала в собаче меню.
Зима двадцять другого року,
Як ждав тебе шойгу-бабай.
Набита мордяка нівроку,
Алкашці "Калину" давай.

Приспів.

Поділитись сторінкою: