|
Приспів:
Здалеку летять ваші кулі, сміх
На мій рідний край у другій весні...
Там темно та боляче, вічний сніг,
Там тепло та сонячно уві сні...
Здалеку летять ваші бомби - гріх!
Руки затремтять, та не впали з ніг!..
Там лячно та стомлено, чути крик,
Там "дружба" закінчилась на віки!..
Поговори зі мною, якось рано-вранці,
Мій край тремтить від болю,
Але стоїть він на смерть!
Ворог, чого ти хочеш? В тебе порожні очі...
На полі бою - точка. Там не здолати хлопців!
Будуть ракети бити, і здалеку, як щур той!
Вже наші звикли діти до божевільного діда.
У вас пісні співають, люди у нас вмирають!
Ми стоїмо за правду, вам наказала влада.
Приспів.
Вже не питаю, нащо днями гатиш артою...
З лиця землі стирає своє обличчя ворог!
Його не приймуть люди, будуть чекати наших!
Складно назвати "другом" того, хто знищив ставших
На захист свого дому! Для вас земля чужа ця!
У вас є серп і мотлох, у нас - свій жовтий колір!
І що ти скажеш, вова, як повернуться бомби?
Ми не пішли війною на чужу землю зі зброєю!
Приспів. Поділитись сторінкою:
| |