На старій лавці

Сам тепер чекаю на дощі...
Зараз на дзвінок навіть немає шансів...
Все це тримаю у собі...
Мій дитинства друг, як мені тебе знайти?
Пам'ятаєш, світ ми хотіли підкорити?
Давай, як раніше, разом вийдемо у двір...
Знаю, мабуть, ти вже не згадуєш свій дім,
Та між нами прірва, яку важко обійти...
Наші номери - це лише гудки,
Спогади підкажуть, де нас можна віднайти...

Все мабуть не з нами було,
Разом ми грали в футбол,
Гроші останні на їжу,
Що візьмемо на ставок...
Погляд дитячий і щирий,
Ребра одні та і шкіра.
Шкода, світ має годинник,
Знаєш, тепер тут один я...

Приспів:
На старій лавці
Сам тепер чекаю на дощі...
З вікон той самий запах борщів,
Що тобі варила мати,
Мабуть, вже не пам'ятаєш, як її звати...
На старій лавці...
Років скільки нам - не рахують пальці,
Крики до вікна долітали вранці,
Зараз на дзвінок навіть немає шансів...

Хто є поруч? Друзі танули...
Коли боляче - інші справи є...
Йдуть роки - мабуть зрадили,
Обіцянки всі не є правилом...
Ображалися на дрібниці ми,
Та дорослий світ досі є сліпим,
Ми ще разом всі, коли бачу сни...
Там на вас чекав, ви на мене - ні...
Була підтримка,
Коли ми разом ковтали горілку,
Страшна є сила, море в коліна
Хвилями б'є в незалізну печінку...
Дорослі люди - це лише діти
З купою комплексів. Нащо освіта,
Коли душа наша майже вбита?..
Світ, я прошу мене розбудити!
Відведи мене туди, коли був я молодим,
Де усі ми з вами мали крила...
Було легко догори, тепер тут сиджу один,
Та не відчуваю в собі сили...

Приспів.

Сам тепер чекаю на дощі...
З вікон той самий запах борщів,
Що тобі варила мати,
Мабуть, вже не пам'ятаєш, як її звати...

Поділитись сторінкою: