Ой, на Покрову, ой, на Покрову

Ой, на Покрову, ой, на Покрову,
Знайшла дівчина срібну підкову.
Затріпотіло дрібно серденько,
В похід поїхав мій козаченько.

Сказав мені він, що вірно любить,
Що повернеться, коли відслужить.
Коли на землю впаде листочок,
Почую рідний я голосочок.

Коник спіткнувся, бо без підкови,
На гострій шаблі краплини крові.
Зажди, кохана, заживе рана,
Я повернуся до тебе зрання.

Листок листочок землю вкриває,
Не рік, не два вже, його не має.
У лузі зріє рясна калина,
В журбі чекає його дівчина.

Ой, на Покрову, ой, на Покрову,
Знайшла дівчина срібну підкову.
Затріпотіло дрібно серденько,
В похід поїхав мій козаченько.

Поділитись сторінкою: