| |
Що відчуваю сама, коли вдома війна,
Чи спокійно сплю тут кожну ніч?..
Там хтось не стоїть у вікна,
Бо його вже нема...
Чому не вчить історія сторіч?
Знаю, серця наші б'ються в синхроні
Чи лишився, чи поїхав десь!..
Хто де: в Вільнюсі, в Львові, в Херсоні
Нам відкрився, нас єднає світ увесь!
Як повертатись? Коли? На тиждень?
Назавжди?
Життя таки продовжує свій рух.
Вже тут з'явились свої,
Вже вкотре квітнуть сади
Та сумно без торкання милих рук.
Та знаю, серця наші б'ються в синхроні
Чи борониш мир в окопі десь!..
Хто де: в Харкові, чи в Барселоні
Нам відкрився, нас єднає світ увесь!
Що я маю в собі – які є почуття:
Щира вдячність та біль, та набридле ниття.
Там, в запеклих боях, зберігають наше життя,
Буде світлим, країно, твоє майбуття!
Та знаю, серця наші б'ються в синхроні
У Берліні, в Києві, просто в полі десь,
У Дніпрі, в Ризі, чи в Вашингтоні,
У Варшаві, в Одесі, в Вероні,
В Сумах, в Лондоні та в Лісабоні
Нам відкрився, нас єднає світ увесь! Поділитись сторінкою: 
| |
