Бо пройшла вже любов

Ні весна уже не прийде, я не хочу бачить сонця
Не загляне теплий промінь по весні в моє віконце.
Навкруги зів'яли квіти і не виростуть ніколи,
Не засяє не розквітне весняна краса навколо.

Я не хочу чути вітер, я не хочу бачить небо,
Я не хочу навіть жити в цьому світі через тебе,
Я не хочу чути птахів, бачить зорі серед ночі,
Яркий місяць, що у небі також бачити не хочу.

Моє серце є не камінь, пом'ятає як страждало
Ти любов мою і віру, мою душу зруйнувала.
Зруйнувала і забула, наступила і пом'яла,
А тепер ти знову хочеш-моє серце не забава.

Приcпів:
Не торкайся ти губ моіх більше ніколи
Наші квіти кохання поникли додолу.
Вже пройшли назавжди ті бессонії ночі,
вже не будуть ніколи в сльозах моі очі.
Я для тебе віддав свого серця частину,
але ти відвернула мене як дитину.
Ти з моіх почуттів познущалась до болю,
бо у серці твоім не буває любові.

Дуже тяжко дивитись вмирає кохання
і можливо любов у житті ця остання.
Дуже боляче серцю вмирає надія,
назавжди поховав я в душі своій мрію.
Я забуду тебе, я забуду обличчя
і без тебе весну зустрічать стане звично,
Стане звично дивитись як падають зорі,
бо пройшла вже любов і не буде ніколи.

Поділитись сторінкою: