| |
В небі холоднім літають міни.
Погань московська знов йде в атаку.
Ми - всі захисники України,
"Орків" зариєм в грунт!
Вітер нам в спину дружньо дує.
А "дашка", ох, важка, зараза.
Москалик дуже пошкодує,
Син сучий, що напав на нас.
Більш не будем сумувати.
Нам нема куди тікати.
Треба наше захищати.
Он летить "шахедів" рій.
Ми - піхота, ми - солдати
Візьмемо свої лапати,
Станемо окоп копати.
Ми вже знаєм - скоро бій.
Пісню солдатську як заспіваєм,
Як фото з дому нові побачим -
Втома смертельная відступає,
Ми дужчими стаєм.
Хай міни падають із неба,
Грязюка гирями на берцях,
Та нам обов'язково треба
Перемогти мокшанських гнид.
Будем "пташку" запускати,
Заряджати автомати.
Як почне Арта стріляти -
Отоді лиш поспимо.
Нам присняться: батько й мати..
Мила буде обіймати...
Перемогу святкувати -
Пити радість як вино.
"Ваньки" в атаку йдуть безперервно.
Їх більше ніж мишей у траншеях.
На "бехі" майорить нам знамено.
Ми б'ємося зі злом.
Нас не лякає запах смерті.
Ми - славних козаків нащадки.
В кривавій вбивчій круговерті
Міцно ми тут стоїм щитом.
"Кацапію" дурнувату
Наша дожене відплата!
Зможем все відбудувати.
Рідний край наш зацвіте!
Будем, українцю-брате,
Тяжкі рани лікувати,
Всіх героїв пам'ятати!
Україна над усе! Поділитись сторінкою: 
| |
