| |
Гради рвуться десь над головою,
Сотня днів безкінечного бою,
Ніби жах нічний на повторі без кінця...
Смерть приходила, та не за мною,
Серце плаче за кожним героєм!..
Висота окопу вимірює життя...
Приспів:
Подзвони і скажи, що живі
Всі кого я так сильно люблю!
Долітають зі сходу вогні,
А я знов обману, що в тилу...
Серце в бронь закую й заспокою,
Кожен раз як востаннє до бою...
Знаю, що за спиною тисячі життів.
Мамо рідна, зазнала ти горя...
Помолись за всіх нас, щоб додому
Повернув Бог живими доньок і синів!..
Приспів.
Подзвоню і скажу, що живий,
І тебе я так сильно люблю!
Мила моя, не лий більше сліз,
Я вже завтра назад повернусь! Поділитись сторінкою: 
| |
