Тану

Ми ловили нескорені хвилі
Поза виміром знаних стихій,
Де розкидані на небосхилі
Тільки залишки наших надій...
Не торкнутись тебе непомітно,
Поки морок безодні мовчить,
Я колись віднайшов твоє світло,
Що тепер мені ледь мерехтить...

Приспів:
Знай, не зігріти долонями сніг...
Тану... Я тану в обіймах твоїх...
Дай зупинитись хоча би на мить...
Бігти не стану, бо тану... Я тану...

Не важливо що було і буде,
Коли серце під владою криг,
Коли холод наповнює груди,
Щоб сховати тебе від усіх...
Може час достеменно покаже
Чи мій слід у відлунні не зник,
Та одне із твоїх відображень
Залишилось зі мною навік!..

Приспів.

Поділитись сторінкою: