| |
Ой, як же було добре,
Коли життя не готували для нас плани, |
Коли не море в нас в очах було, а поле, |
Коли разом сиділи всі, так було добре! |
Не цінували вкотре те, що поряд мали! | (2)
Не руйнвалися всі плани,
Вони нас рятували,
Були назавжди з нами,
Колиски нам співали,
На ручках колихали,
Разом з нами читали,
Знання ми здобували, ми!
І виросли з батьками,
І страх разом долали,
Любов тут відчували вперше ми!
І дмухали на рани, і вони заживали,
За ручки нас тримали, пестили.
І нас пестили, і нас пестили,
І нас пестили батьками...
Приспів.
Так хочу час вернуть назад,
Маленьким ще хоч раз обнять,
І прилягти, там тепло так,
Мої батьки, люблю я вас!
І поза хмарами погляд бачу,
Він не згас!
І не закінчиться запас подяки
Вам за те, що ви зі мною справились!
Мам, подивись, ми вже не ті,
Які були колись...
Тато, пробач, ми станем сильними!
Заради нас життя б віддали,
Та сивину вже мали,
Коли сльози ті пускали
Ріками батьки за нас з вами...
За нас з вами... За нас з вами...
За нас з вами батьки...
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
