| |
Ми знову все на потім,
На потім, потім,
І поруч пройшов потяг,
А в ньому не ми...
Сховати пустоту
Не допоможе нам одяг,
А може ми забули, як то
Бути людьми... Тож
Приспів:
Цілуй мене і ваби,
Падай зі мною в кульбаби!
Цілого життя нам мало,
Було би два - віддала би!..
Цілуй мене і ваби,
Падай зі мною в кульбаби!
Цілого життя нам мало,
Було би два - віддала би тобі!..
Тікаєм від буденості
Кожен в свої берлоги,
А почуття провини
Ми топимо у вині...
І де наші відверті
Щирі діалоги,
Що нагають нам,
Як то бути людьми?..
А я біля себе посаджу тебе,
Дивитимемось в небо,
Поки не впадем,
А ти давай!
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
