О, тату, таточку милий!

Тату, мій голубе сивий!
Не журись, що за вікном зима.
Глянь, який цей світ красивий?!.
У білім снігу цвіте земля.

Вже листопад, ллє дощ зливи...
У журбі край доріг ясени,
Падає сніг сивий-сивий,
Як батькові скроні цвіт весни!

Ще не зима, пізня осінь,
Журавлі відлетіли у даль,
Впав перший сніг і морози
Несуть холод, смуток і печаль...

О, тату, таточку милий!
Не впускай зиму у душу!..
На скронях сніг білий-білий
Я зігрію сонцем у стужу!..

Відцвіло літечко-літо!
Опадає листя, як роки...
Розійшлись діти по світу,
А спішать додому, де батьки!

О, дочекайсь мене, тату!
Налиє плід наш вишневий сад,
П'янкий квіт розмаїть хату,
Осяє подвір'я зорепад!..

Соловей у сад прилетить,
І розтане сніг під ногами,
Явір листячком зашумить,
Серце розвеселить піснями!..

Поділитись сторінкою: