Вечірня казка

За річку тихо вечір заховався,
І ніч підняла місяць в небеса...
На гілці соловейко признавався,
Яка це все чаруюча краса!..

Приспів:
Зорі, місяць, небеса          |
Колихались в річці хвилями!.. |
В небі всипана краса          |
Поєднані з віку долями!..     | (2)

А вечір щедро зорі розсипає,
В казковій тиші нас кружляє сон,
Мелодія душі серця єднає,
І ніжні почуття крадуть в полон!..

Приспів.

А річка ніжно хвилями шепоче,
Підспівуючи соловейку тон,
І нічка відпускати ще не хоче,
Яка краса і це усе не сон!..

Приспів.

Поділитись сторінкою: