|
О, мамо, мамо, мамо, мамо!
Прошу, не гнівайся на сина свого!
О, мамо, мамо, мамо, мамо!
Завжди чекаю я на твоє Ало!
Мамо, ти чуєш, скільки разів
Твоє ім'я я промовляв,
Коли зневіра приходила?..
Мамо, ти чуєш, на себе я не зважав,
Але, тримаючись за руку твою,
Я відчував вітер має рідний смак
Там, де наш дім біля тополі,
Я собі жив і ще не знав.
Що роз'єднає нас несправедливо доля...
Приспів. (2)
Коли безвихідь, коли нестерпно,
Коли темрява, коли мрії під серцем,
Кожного разу приходиш до мене
У моїх думках, бо ти - моє джерельце!
Сумую... Сумую..
Сльози течуть самі собою від того,
Як несправедливо роз'єднала нас доля...
Я б хотів тобі сказать:
За все пробач, я став мудрішим!..
Боже, як я б хотів літать,
Щоб у небі бути до тебе ближче!..
Приспів. (2)
Завжди чекаю я на твоє Ало! Поділитись сторінкою:
| |