| |
Дивлюся, мамо, в ніжні твої очі,
Читаю в них довіру і любов!..
Вони мені, як зорі серед ночі,
Вони - в морози сонячне тепло!..
Пригадую дитинства літню зливу,
Горіхи, що лежали на землі.
Для мене ти, весела і щаслива,
Збирала їх в нескошеній траві!..
Приспів:
Я дякую, тобі, Великий Боже,
Що мамою мене благословив!
Ніхто в житті любити так не може,
Як мама і як Ти нас полюбив!
О, Господи, тримай її на світі,
Її душа з тонкого кришталю,
Щоби не впала, не була розбита,
Тримай, бо я її люблю!
Така любов, що є в моєму серці
Не може поміститися в слова!
Тож передати, часом, не вдається,
Яка мені, ти мамо, дорога!..
В душі і сонце, і веселка буде,
Моменти щастя, може і тривог...
Та я в житті ніколи не забуду,
Як мама любить, і як любить Бог!
Приспів.
Чому буває так, що із роками,
Як сивина торкається до скронь,
Ми починаєм цінувати маму,
Тепло її потрісканих долонь?..
І з часом найдорожчою на світі
Вона для нас, немолодих, стає,
Бо знаємо, що невблаганна вічність,
Не запитає і візьме своє...
Приспів.
Тримай, бо я її люблю! Поділитись сторінкою: 
| |
