| |
Ти так багато знаєш про війну,
І непомиті берці після бою,
Лягає пережите в сивину,
Лягає пережите в сивину,
І в спогади, що ходять за тобою...
Куди ти їдеш? Як ти помарнів...
Які слова могли б тебе підняти?..
Від імені батьків і матерів, |
Від імені батьків і матерів |
Я тихо мовлю: Дякую, солдате! | (2)
Ти втратив голос, як підбитий птах,
Вже не такий вертаєшся додому,
І сняться не волошки у полях, |
І сняться не волошки у полях, |
А те, що не розкажеш ти нікому!.. | (2)
Це той момент, коли немає слів,
І почуття ніяк не передати...
Від імені дітей і матерів, |
Від імені дітей і матерів |
Я тихо мовлю: Дякую, солдате! | (2)
Хтось одягне медалі золоті,
А хтось в окопі мерзне в камуфляжі,
І, серцем дотулившись до землі, |
І, серцем дотулившись до землі, |
Невизнаним людьми навіки ляже... | (2)
А ти живий, співатимеш пісні
За тих, хто вже не може заспівати,
Від імені дружин і матерів, |
Від імені батьків і матерів |
Я тихо мовлю: Дякую, солдате! | (2)
Я тихо мовлю: Дякую, солдате! | (2) Поділитись сторінкою: 
| |
