| |
Для кого, дівчино, ти відпускала коси?
Для кого, дівчино, ти берегла красу?
Для кого ти вибігала назустріч босою?
Для кого ти квітла в саду?
Стояла на зупинці під дощами,
Чекала годинами його до нестями...
Плакала під ковдрою ночами,
Ховаючись від мами...
Приспів:
Перше кохання було вперше |
І вже не відбудеться... |
Сльози ллються рікою по моїй вулиці, |
Я пам'ятаю до сих пір риси його лиця... |
Перше кохання ніколи не забудеться!.. | (2)
Ніколи не забудеться!.. | (2)
Це як пірнути в крижану воду з головою,
Так накривало сильно, аж до фізичного болю!..
Я пам'ятаю ті переживання наче зараз...
Думаю теж саме відбувалось і з тобою...
Один на одного дивились без упину,
А серце то гаряче, то знову стигне...
Не вміли розуміти, як це втримати,
Але я не жалкую про жодну хвилину...
Десь у чотирнадцять дуже сумувала,
Бо раніше ще такого не відчувала...
Щось всередині назовні дуже рвалось,
Дівчина вперше закохалась...
Приспів.
Ніколи не забудеться!.. | (4) Поділитись сторінкою: 
| |
