У полоні почуттів...

Серед безлічі забав
Ти почула серця звуки
І тоді пізнала муки
Неземного почуття. 

Руки пристрасті лукаві
Нас обох не відпускали,
У тій хвилі ми не знали,
Ще не знали каяття... 

Приспів:
А тепер кожна зустріч – остання,
Стільки було побачень таких,
Я благаю, благаю кохання:
"Відпусти нас обох, відпусти". 

О, якби я тільки знав:
У молитві, склавши руки,
Ти тамуєш біль розлуки
І шукаєш забуття. 

О, якби ти тільки знала,
То кохання б не шукала,
Але я і ти в полоні
Неземного Почуття. 

Приспів

Поділитись сторінкою: