Мелодія дощу

У кожного дощу своя мелодія
І неповторні ритм і ноти,
Заслухався у найсумнішу сповідь я
Вологу, мов краплини ніжний дотик...

Він тихо плакав,
Сльози потрапляли в ритм,
Як вигравав то в барабан,
То на сопілку,
Лилась мелодія журлива краплями,
Вдаряючи мене в лице і в гілку...

Оркестри, вшпарте!
Диригенти – блискавки!
Ну ж бо дружніше,
Бульби – музиканти!
Мелодію на ноти
Хочу я розбризкати,
Хоч знаю, що її не передати!..

Поділитись сторінкою: