| |
Сон кохає чорну нічку,
Виплів з кіс дівочих стрічку,
Ліжник з неба постелив
І хмаринками накрив.
Десь хлюпоче ніжна річка,
Місяць мріє, наче свічка,
Ледве зорі мерехтять,
Лише ангели не сплять.
Ледве зорі мерехтять,
Лише ангели не сплять.
Мій сон, музико, найлюбіший у світі
Мій вінок з білих квітів ти забрав назавжди
Струна аж рветься, рута в горах не в'ється,
Ну а серце так б'ється і зове - "Приходи!"
Мій сон, музико, найсолодший у світі
Ти єдиний в зеніті, що косу розплітав.
Коня осідлаю і поскачу до раю,
А дорогу я знаю, ти її осіяв. | (2)
Сон засватав білу днину,
Сонце зійде за хвилину,
Сон із неба прожене,
Нічку променем зів'є.
Трембітають гори в димі,
Не радіють світлій днині.
Так прощається моя любов,
Бо не вернеться до мене знов.
Мій сон, музико, найлюбіший у світі
Мій вінок з білих квітів ти забрав назавжди
Струна аж рветься, рута в горах не в'ється,
Ну а серце так б'ється і зове - "Приходи!"
Мій сон, музико, найсолодший у світі
Ти єдиний в зеніті, що косу розплітав.
Коня осідлаю і поскачу до раю,
А дорогу я знаю, ти її осіяв. | (2)
Коня осідлаю і поскачу до раю,
А дорогу я знаю, ти її осіяв. | (2) Поділитись сторінкою: 
| |
