| |
І не злічити те, що промайнуло,
Й мене навіть не торкнуло...
Я знаю, як схопити
Те, що вже давно з тобою
І не стать при цьом святою!..
Чи обирати, що хочуть вони?..
Відплисти, бо є свої човни?..
Марнувати життя, або вклинитись
В бійку уже?.. Адже
Приспів:
Не знаєш, не знаєш
Як не буть у зграї
Й хто тебе сховає
Від твого ж: Мовчіть,
Живу як відчуваю!
Бачив Бог, як ми хотіли
Буть щасливими на цій землі!
А от змогли, чи ні?..
Мене сон не бере,
Коли думаю шо тре,
Аби стати ким хотіла,
Мож до біса й полетіла?
Мене сон не бере,
Коли думаю шо тре,
Аби стати ким хотів,
Зграю кинув й полетів...
Я пам'ятаю гамір за стіною
І сонце над головою,
Мені кортіло стати сильною
Без бою, я була слабкою...
Ти віриш чи ні?..
Мрія твоя на згрубілому тлі,
На Гімалайській височині,
Якщо ти чекав, аби сумнів зотлів...
Зграя теж чекає,
Коли приходить – людей не питає,
Хто же їй скаже, що тебе немає?..
Ти звичайно!..
Приспів. (2)
Мене сон не бере,
Коли думаю шо тре,
Аби стати ким хотіла,
Мож до біса, й полетіла?
Мене сон не бере,
Коли думаю шо тре,
Аби стати ким хотів,
Зграю кинув й полетів...
Не знаєш, не знаєш,
Як не буть у зграї,
Аби стати ким хотіла,
Мож до біса, й полетіла?
Не знаєш, не знаєш,
Хто тебе сховає,
Аби стати ким хотів,
Зграю кинув й полетів... Поділитись сторінкою: 
| |
