Так не квапся, не квап...

Осінь мило мені посміхнулася,
Наче дівчина вранці проснулася,
Подивилась вона мені в очі,
Але ранок мудріший від ночі...

Приспів:
Так не квапся, не квап, моя осене,
Бачиш, жито в полях не покошене.
Не опало ще й листя тополино,
І багато чого не пороблено...
І літом, теплим літом так пахне,
А душа, ще весни моя прагне...

Але осінь мене та не слухає
І вітрами холодними дмухає.
І такого не бачив я досі -
Сивина на моєму волоссі...

Приспів.

Наче дим? бродять сиві тумани
І кудись все лечу я думками?
А в садочку моїм в'януть квіти,
І куди ж тебе, осене, діти?..

Приспів.

Поділитись сторінкою: