Сирітська

Ой, узяв би я бандуру та й заграв, що знав,
Через тую дівчиноньку бандуристом став.
А усе те через очі, коли б я їх мав,
За ті дивні карі очі душу б я віддав!

Марусино, серце моє, пожалій мене,
Та візьми ж ти моє серце – дай мені своє!
А Маруся те не чує, серця не дає,
Усе з іншими жартує, жалю завдає...

Ой, де Крим за горами, там сонечко сяє,
Там моя голубонька з жалю завмирає...
Закрилася та й од мене небом і землей,
А я тута та й зостався круглим сиротой...

Поділитись сторінкою: