| |
Відчувай мене, бо все мине,
На нас з неба ллє щось незвичне.
Ближче до тіла, сама так хотіла,
Але торкнулась тебе та захворіла -
Це щось містичне...
Там між нами б'ють блискавки,
Так далеко до висновків,
Марю, наче у сні, наче мавки лісні,
Тягнуть нас шалено до істини...
За тобою я боса,
Розпустивши свої коси,
Почуття жалять, мов оси,
Але цього не досить...
Приспів:
Якщо це не кохання, то що?..
Ми удвох під одним дощем,
Трава зім'ята,
Твої поцілунки зі м'ятою...
Якщо це не кохання, то що?
Ми удвох під одним дощем,
Втрачаю розум, дівчата, -
На мені його поцілунки
Зі м'ятою...
Винувата м'ята...
Втрачаю розум, дівчата...
Винувата м'ята...
Тіло все горить знизу догори,
Твій шалений ритм не має заборон...
Тоді в чому справа? Все сильніше уява.
Скажи, яке ти мав право
Брати серце моє у полон?..
Та я зовсім не в силах піти,
Заблукала в лабіринтах пітьми,
Твоі очі так мене хочуть,
Що я можу збожеволіти...
За тобою я боса,
Розпустивши свої коси,
Почуття жалять, мов оси,
Не можу сказати: Досить!
Приспів.
Винувата м'ята...
Винувата м'ята...
Винувата м'ята...
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
