ДАП

Ми залишали виснажений форт -
Туман зимовий був тоді не з нами.
Димів уже не наш аеропорт,
Оскалений бетонними стовпами.

Мовчали амбразури - вже без нас -
І вперше, відступаючи без бою,
Не програний, а витриманий час
Ми в ДАПі залишали за собою.

Ми знали - ще не мертвими були
Від вибуху поховані в бетоні,
І правила підтверджені пройшли -
Нема в війні з Росією законів.

Не скаже - боягузи - нам стратег
І докір не закине нам у спину.
Розбиті, ми відходили, зате
В поразці зберігали Україну.

Вже строк минав відведений якраз
Для їхньої безкарності і слави.
За двісті сорок днів вже піднялась
На їхню смерть народжена держава.

І там, де нагрівалися стволи,
За кроки від затаєнної міни,
На сірі стіни надписи лягли -
Автографи всієї України.

Поділитись сторінкою: