Піду за перевал

У горах цвіт розсипала весна,
Понесла гомінкі струмки в долини...
Та ти, чомусь, до мене не прийшла,
За перевал ведуть твої стежини...
Вони ведуть у плай, де зацвіта
Рясний бузок, а поміж них хатина,
Там у вікно частенько вигляда     |
Мене моя коханая дівчина!..       | (2)

Приспів:
За перевал піду у синю даль,      |
Де запашний бузок росою плаче...  |
Тебе своєю я назвав,              |
Ти - моє серце! Ти - любов юнача! | (2)

У горах цвіт розсипала весна,
Понесла гомінкі струмки в долини...
І ти, як завжди, юна, молода,
Стоїш у квітах буйних черемшини...
Як підійду і вже на зустріч ти
Відчиниш двері, усмішка до болю!..
В обіймах ніжних знову назову     |
Тебе своєю вірною любов ю!..      | (2)

Приспів.

Ти - моє серце! Ти - любов юнача! | (2)

Поділитись сторінкою: