Я іду до моря

Я іду в надвечір'я до моря,
Кружляють над ним чайки білі.
Я - самотній, і ні душі поряд...
Сонце згортає пелюстки лілій.

Море хвилями плюскоче, шумить...
Змиває сліди на золотім піску...
Літній вечір малює блаженну мить,
Сонечко витирає з очей сльозу...

Я під вічним небом, як птах, є один,
В житті ніякої радості немає...
А ти не плач, а усміхайся, мій син,
У тебе життя, небо промовляє...

Поглянь, яке прекрасне життя!
Ти радій кожнем днем на землі,
Мені так потрібен друг - сказала душа,
Подати руку, коли біль у душі...

Хочу бути, як всі щасливим,
Щоб не бути самотнім в житті.
Слухати пісні і бути милим,
Чайки кигичуть, додають жаль душі...

Не біжи, не ховайся від життя,
В чотирьох стінах не сиди вдома,
Зроби вдих, видих, поглянь, яка краса!
Небо зніме з душі втому...

Ти іди на зустріч, на захід сонця,
Повір, зустрінеш любов у житті,
Не сумуй, що сивина на скронцях,
В золоту осінь єднають долі свої...

Поділитись сторінкою: