Плачуть верби

Там, де в полі нива біла,
Я тебе колись зустріла,
Ой, біда.
Я була тоді щаслива,
І весела, і вродлива,
Молода.
І тебе я покохала
Та не думала-гадала,
Що те щастя, що я мала,
Понесе вода.

Приспів:
Плачуть верби над водою
Не від горя, не від болю,
Від журби...
Вітерець біжить по полю,
Там згубила свою долю,
Я з тобою щастя й долю
Назавжди!..

Бо у тебе є вже інша,
Хоч за неї я не гірша,
Зовсім, ні!
Та її вже ти кохаєш,
А до мене прилітаєш
Уві сні...
Бо ти був мені лиш вірний,
Ми були неначе рідні,
І слова такі чарівні
Говорив мені...

Приспів.

Говорив ти, що кохаєш,
Позабув, не пам'ятаєш
Ті слова...
Ті слова порожні й голі,
Я з-за них не маю долі,
Мов вдова...
Мов та квіточка у полі,
Я не маю щастя й долі,
І сивіє вже поволі
Моя голова...

Приспів.

Поділитись сторінкою: