Батькам

Вже осінь знов фарбує в бурий колір
Зелене листя у моїм саду,
А я щодня безмежно вдячна долі,
Що маю змогу й до батьків іду.

Приспів:
Батьки мої, усе життя ви разом,
Як двоє в небі сизих голубів!
Лиш цвітом білим вкрилося із часом
Волосся в матінки на голові...

А в батенька схилилась дужа спина
І зморшками покрилося лице.
Його лиш вік один у цьому винен,
Й змарнілий погляд вказує на те...

Приспів.

До вас спішу завжди, мої рідненькі,
Немов на крилах я лечу з доріг!
До вас пригорнуся, немов маленька,
Як переступлю батьківський поріг!

Приспів.

Поділитись сторінкою: