Цвіли сади

Цвіли сади, цвіли сади
Та яблук не вродили.
Казала мати: Не люби!
Але я полюбила!
Бо ти таким настирним був,
Що я й не сподівалась,
Ти так ходив і так любив,
Що я аж закохалась!

Приспів:
Ой, люби! Ой, люби мене!          |
І кохання твоє хай не промине!    |
І що любиш, кажи, знов кажи мені, |
І спали аж до тла у своїм вогні!  | (2)

В тобі люблю там все твоє,
І все, що розбираю,
А раптом ще хтось в тебе є
І так, як я кохає?..
Та я змирюся до біди,
І не марнуймо часу,
Бо так цвітуть п'янкі сади,
Що аж немає спасу!

Приспів.

Ой, люби! Ой, люби мене!
І що любиш, кажи, знов кажи мені!

Приспів.

Ой, люби! Ой, люби мене!

Поділитись сторінкою: