Цього літа всі полюють акул

Цього літа всі полюють акул,
Небо розглядає рибалок впритул.
Рибалки зранку бовтаються
В спекоті неживій.
Надвечір починається буревій...
Вітрило розгортається, мов чай,
Кинутий у кип'яток...
Море схоже на книгу
З великою кількістю помилок...

Рибалка радить акулам
Рухатись на рятівний маяк,
Я потім, каже, всіх порятую,
Просто не знаю ще як...
Забудь, кажуть йому акули,
Забудь, не витрачай зусиль,
Краще допоможи тим,
Хто дійсно гине між хвиль...
Допоможи тим, хто не вигрібає,
Дай їм руку, допоможи! Скоро ніч...

Дощі просвічуються промінням,
Як вітражі... Краще допоможи
Безнадійно слабким, тим,
Хто далі уявляє себе невідомо ким,
Хто досі і так гадає вийти
Сухим із цієї води...
Зроби для них щось,
Якщо вже прийшов сюди...
Зроби хоч щось для тих,
Хто холоне в пітьмі...
Не витрачай свою волю на нас –
Ми упораємося самі...

Небо над нами розірвалося й пролилось,
Не треба рятувати світ,
Спробуй урятувати хоча б когось...
Вогонь остигнув і перегорів...
Тишу порушують повільні рухи
Морських корів.
Піймана риба висить на веранді,
Мов на хресті...
В церкві все як у житті,
Все-все, як у житті...

Поділитись сторінкою: