У душі метелиця вирує

Відшуміла осінь чарівна
І куди подівся листопад...
Чи проковтнула зла його зима
І мов цвіте в снігу біліє сад...

Приспів:
Та сніг не зупиняється, паде,
Буревій шумить, мороз лютує,
І мете метелиця, мете,
В душі моїй метелиця вирує!..

А я чомусь чекав твого тепла
І про тебе снились мені сни.
Та зима, зима все замела -
І вже так далеко до весни...

Приспів.

Але я надіюся і жду,
Що весна, весна моя прийде!
І тебе зустріну я в саду,
В тім саду, де ружа розцвіте.

Приспів.

Поділитись сторінкою: