| |
Я йду на гору із останніх сил,
По гострих камнях босими ногами,
А Хрест мій, наче виточений з брил, |
На мене давить вашими гріхами. | (2)
Кругом юрба кричить: Розпни! Розпни!
І грізно простягає свої руки.
І той сліпець, якого я зцілив, |
В лице мені кидає каменюку. | (2)
Стікає по землі невинна кров,
Вінок терновий ріже мої скроні,
А кат немилосердно знов і знов, |
Вдаряє цвяхи у мої долоні. | (2)
Ганебну смерть зустріну на Хресті,
Не вимовлю від болю ані звуку.
О, Господи, помилуй і прости, |
Подай мені з Хреста помічну руку. | (2)
Тих твоїх блудних дочок і синів,
Котрі попали сатані у сіті,
І справедливо засуд возведи, |
Вони - ж бо всі твої нещасні діти... | (2) Поділитись сторінкою: 
| |
