Реліквія

Простим-проста моя душа,
І хлібом сита я сухим.
Нікуди час не поспіша
В долині, де стоїть мій дім.
А кажуть, десь у серці гір,
Куди стежки лиш мудрий зна,
Стоїть стобрамний монастир,
Де є реліквія одна.

Приспів:
"Це келих! Келих!" -  |
Чутку хтось приніс.   |
"О, ні, не супереч:   |
Це камінь! Камінь!"   |
Третій каже - спис,   |
Четвертий каже - меч. | (2)

І часто бачу я прочан,
Що поодинці чи в гурті
Ідуть повз мій маленький лан
Місця одвідати святі.
І часом з-під лихих лахміть
Лицарський панцер визира;
Корона золота блищить
У згортках каптура.

Приспів.

І все, що знаю я про гріх,
Жар покаянних молитов,
В очах я прочитала в тих,
Хто до дверей святині йшов.
І хоч я не була в раю,
Не бачила його принад,
Я рай в очах упізнаю
Тих, хто вертається назад.

Приспів.

Поділитись сторінкою: