Місяць стежку стелить

Місяць стежку стелить
По лугах весняних,
Сяють сріблом зорі
У височині...
Знов тебе чекаю,      |
Друже мій коханий,    |
Та не знаю знову —    |
Вийдеш ти чи ні?      | (2)

Тихо шепчуть лози
І гаї, й діброви.
Мерехтить вогнями
Зоряна блакить...
Чом ти забарився,     |
Милий, чорнобривий?   |
Я ж тебе чекаю,       |
Вийди хоч на мить.    | (2)

У поля пахучі,
Де жита високі,
Ми з тобою підем
Стежкою весни...
Нам її простелить     |
Місяць ясноокий,      |
Нам її освітять       |
Зіроньки ясні.        | (2)

Поділитись сторінкою: