Добуте списа, лука, чи домаху,
Чи самопала — і втікає страх.
Шугає степом, як югастий птах, —
Його ніхто не сприйме за невдаху.
Гей, гей гей,
Не сприйме за невдаху!
Смакує рибу, варить саламаху,
Під небом спить на росяних степах,
Іде на битву з гнівом на устах
І смерть приймає, мов у спеку брагу.
Гей, гей гей,
Мов у спеку брагу!
Козак, боронячи в бою бунчук,
Готов зазнати стільки смертних мук,
Що будуть браття вічно поминати.
Гей, гей гей,
Вічно поминать!
Добуте списа, лука, чи домаху,
Чи самопала — і втікає страх.
Шугає степом, як югастий птах, —
Його ніхто не сприйме за невдаху.
Гей, гей гей,
Не сприйме за невдаху!
Гей, гей гей,
Не сприйме за невдаху!
Поділитись сторінкою:
ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПІСНЮ
[cховати]
Ключові слова: Гимни та марші, Козацькі пісні, Січовик, Яр Славутич, Геннадій Володько, Олександр Василенко Рік написаня: 1940 Джерело: з аудіокасети "Співає Олександр Василенко" (1994 р.)
Примітки:
Вірш "Січовик" написав Яр Славутич у 1940 році.
Пісню ввів:lastivka16.02.2020 Відредаґовано:07.12.2024 Переглядів:418
ПісніСайт постійно оновлюється. Щоб нічого не прогавити, підпишіться на нашу сторінку >>>
×
Повідомлення 2
ДримбаЛюбите подорожі, активний відпочинок, фестивалі? Тоді "Дримба" саме для вас! >>>
ЗАПИСИ, MP3, НОТИ
Скачати безкоштовно :)
На жаль, до цієї пісні поки що немає жодного файла :(
Увага! Всі матеріали можна скачати безплатно виключно з ознайомчою метою для приватного використання! При додаванні файлів зважайте на авторські права! Щоб мати змогу додавати файли, у Вашому бровзері має бути дозволений JavaScript та відкривання нових вікон!
1. lastivka (член клубу) 16.02.2020 05:06 Слова написав Яр Славутиш у 1940 році. Цілий текст вірша:
СІЧОВИК
Добуте списа, лука, чи домаху,
Чи самопала – і втікає страх.
Шугає степом, як югастий птах, –
Його ніхто не сприйме за невдаху.
Смакує рибу, варить саламаху,
Під небом спить на росяних степах,
Іде на битву з гнівом на устах
І смерть приймає, мов у спеку брагу.
Козак, боронячи в бою бунчук,
Готов зазнати стільки смертних мук,
Що будуть браття вічно поминати.
Це ним гордиться рідна сторона:
Великий Луг – як батько, Січ – як мати,
І кінь – як друг, і люлька – як жона.
***
Цим сонетом відкривається цикл "Запорожці" з книги "Гомін віків". Він заснований на традиційних уявленнях про українське козацтво. Герой вірша - відважна, мужня, загартована людина, яка над усе шанує рідний край і побратимський звичай. Автор підкреслює відчайдушність січовика, жагу до пригод ("добуде списа, лука, чи домаху, Чи самопала - і втікає страх", "шугає степом, як югастий птах"), невибагливість і природність ("смакує рибу, варить саламаху, Під небом спить на росяних степах"), одержимість у боротьбі з ворогами й кепкування над смертю ("іде на битву з гнівом на вустах І смерть приймає, мов у спеку брагу").
0/0
Адреса цієї сторінки: https://www.pisni.org.ua/songs/2395993.html
Увага! При будь-якому використанні матеріалів сайту обов'язкове посилання (для сайтів - відкрите для пошуковиків гіперпосилання) на "Джерело: проект "Українські пісні" https://www.pisni.org.ua"!
