Либідь

Мовчить ріка одвічного буття,
Нема їй ні кінця, ані зупину.
Упала зірка – народилося життя
В колисці Божій рідної Вкраїни!

Приспів:
Ой, Либідь, вільним воля,
Русява дивна, панно,
Здіймем до неба руки -
Полинем у світи!
Нам усміхнеться доля -
Дівчина безталанна,
Колись за нас розп'ята
На тесанім хресті!

Тебе терзали довго душі злі.
Топтали кіньми в полі безневинно.
О, скільки бід було на цій землі
Через палку любов до України!

Приспів.

Козацькі чайки не вернуть назад,
Легендою лишаєшся донині...
Брати пішли... Та вишневіє сад
І воля й честь моєї України!..

Приспів.

Поділитись сторінкою: