| |
Я прийду - не впізнаєш: то вже буду не я,
І світлина твоя так знайома - до болю...
Я зелений укроп - дикий жах для кремля,
Я під градом росту і вступаю до бою.
Суне броня, тане ріжок,
А в тилу пиріжок, що спекла мила пані.
Нам молодим – прапор, попіл і дим,
Недолуга війна і зима на Майдані.
Я міняю на броник дерев'яні щити,
Поміняла і ти шал обійм на чекання.
А тепер до мети кілька б кроків пройти
І не впасти на ґрунт із останнім зітханням!
Люфам шкварчить, скинув ріжок,
А в тилу пиріжок, що спекла мила пані.
Вже бригадир піднімає чоту,
А колись я прийду й посиджу на дивані.
Ломить втомлену спину. Теж вояк-волонтер...
Ти зібрала йому - і він рушив в дорогу.
І Надія підніме грізний гелікоптер,
І розкажуть стволи, як ми ждемо перемоги.
Суне броня, новий ріжок,
А в тилу пиріжок, що спекла мила пані.
Зрада і Крим, прапор, попіл і дим,
Нескінченна війна. І зима на Майдані... Поділитись сторінкою: 
| |
