|
Ми на стартах, як шатли,
І амури, як сни, бери,
Під ногами паркет затертий
Не витримує колотнечі.
Час взувати осінні мешти,
Діставати з полиць шарфи,
Та взуваємо ми одне одного -
Дістаємо до ворожнечі...
Приспів:
Начисто себе вивів: |
Київ-Берлін-Київ - |
Усе наперед проплачено, |
Помовчимо... |
Може, поплачемо?.. | (2)
Нас чекають нові машини
На балкон кинув літні шини,
Десять перевів годинник,
Вкотре з іншої став ноги...
Осінь темним циклоном суне,
Стюардеса - таки красуня.
Хто з нас першим піде назустріч,
Ми ж з тобою не вороги?..
Приспів.
Значно важче любити живих,
Ніж із щемом тужити за мертвими...
Я не знаю, коли поміж нами
Упаде ця Берлінська стіна...
Ми ще можемо бути щасливими,
Проте можем лишитися впертими,
І, напевно, колись ще заплаче
І той, що по ньому ридала вона...
Приспів. Поділитись сторінкою:
| |