| |
Він був листоношею в Амстердамі,
Слухав АББу, сидів на трамі,
Дивився порно у вихідні.
Друзі його, пияки-радикали, говорили:
Ми все провтикали, ми, можна сказати,
По вуха в лайні.
В країні стагнація і мудацтво,
Лібералізм і продажне лівацтво,
І неясно, що нас трима на плаву.
Євросоюзом керує сволота.
Вони говорять: Свобода! Свобода!
А піди-но, купи нормальну траву.
Але на Сході ще є країна,
Вона сьогодні, можливо, єдина,
Де сонце свободи не встигло зайти.
Де вірять в людину – вільну, розкуту.
Спробуй пробити канали збуту,
Давай наведемо культурні мости!
Там втіха сходить на кожну хату,
Церкви московського патріархату
Знімають вроки і славлять джа.
Мануфактура та інші крами
Там контролюються профспілками,
І співом ясніє колгоспна межа!
Там п'ють абсент при застудній хворобі,
Там демони у жіночій подобі,
Сховавши в горлі темну пітьму,
Сповнять усяку твою забаганку.
Давай, чувак – привези афганку! –
Повторювали вони йому.
І він ступив на цю дивну трасу,
Авіалініями Донбасу, де на сніданок –
Лише бухло, мріючи про країну шалену,
Вн вилетів за кордони шенгену,
Лишивши все, що в нього було.
Ступивши на землю в місті Донецьку,
З усіх іноземних знаючи грецьку,
Котру тут нібито знали всі,
Він трапив до рук дивовижній парі –
Водій на форді й друг на кумарі,
І сяяли зорі у всій красі.
Водій сказав: Все нормально, зьома,
Давай, почувайся у нас, як вдома,
Тут друзі навколо, бачиш і сам.
Ти трапив на землю обітовану,
Їдьмо в Стаханов, там стільки плану,
Що вистачить на весь Амстердам!
Був простір вечірньою сутінню скутий,
Стояла зима... Починався лютий...
І місяць за ними гнався, як птах.
Тривожно світилися терикони,
На Україну ішли циклони,
Й душі тонули в глибоких снігах.
На сорок п'ятому кілометрі
Вони застигли в злій круговерті,
І тьма огорнула їх мулом густим.
Водій промовив: Йохан, братішка,
По ходу, виходить, усім нам кришка,
Молися своїм растаманським святим!
Замерзло пальне і стихала мова...
Смерть надійшла із портів, з Азова,
І демон смутку над ними літав...
Випивши дезодорант, щоб зігрітись,
Він намагався комусь дозвонитись,
Але телефон йому відповідав:
На даний момент абонент недоступний...
Життя – процес взагалі підступний,
Так, ніби тонеш серед ріки...
Смерть твоя – невелика втрата,
Просто змінюється оператор,
Й повільно зникають вхідні дзвінки... Поділитись сторінкою: 
| |
